Дмитро Артюх: Бо якщо не ти, то ніхто!

article image
Переглядів: 1208
 Все більшої популярності серед сучасної молоді набувають заняття спортом.
Прикладом спортивного осередку в м. Костопіль є дитячо-юнацька спортивна школа «Олімпієць», метою якої є спортивна підготовка дітей, підлітків та молоді.
Невелика історична довідка: школу засновано 15 вересня 2004 року. На сьогодні ж в «Олімпійці» функціонує п’ять відділень: футболу, волейболу, баскетболу, греко-римської боротьби та легкої атлетики.
Можна багато розповідати про кожне з відділень, але хотілось би вашу звернути на відділення греко-римської боротьби.
Однією з найбільших секцій греко-римської боротьби на базі ДЮСШ є секція в с. Мирне, яка функціонує з вересня 2011 року. Роботу тренера  у якій здійснює майстер спорту України з греко-римської боротьби, ініціатор створення та один із фундаторів секції  – Дмитро Володимирович Артюх. На посаді тренера  він перебуває майже 6 років.

Як розповідає сам Дмитро Володимирович: «Греко-римська боротьба – це   всебічний розвиток людини. Індивідуальний вид спорту, який вимагає повної самовіддачі. Бо якщо не ти, то ніхто! В секції займаються хлопці, віком від 7 до 16 років, загальна кількість вихованців – 40 юних спортсменів. Заняття тривають з вересня до початку літніх канікул, тобто процес тренувань межує з навчальним процесом в школі.  Проте й  влітку збираються навчально-тренувальні збори, які передбачають тренування  й  відпочинок. Борці вже підкорили Карпати та побували в різних містах  України. Цього року планується  навчально-тренувальний збір в липні.

Якщо ж говорити про тренування, то це не лише кілька годин, проведених в спортзалі, це цілісна співпраця тренера дитини і батьків. Щоб виховання майбутніх чемпіонів було ефективним, слід пам’ятати про схему взаємодії де, в центрі знаходиться дитина, навколо якої перебування в школі, тобто спілкування з однолітками, батьки, які  всіляко намагаються виховати дитину та тренерська робота. Тому, у своїй роботі намагаюсь співпрацювати як з школою, так і з батьками. Батьки сприяють розвитку та функціонуванню секції в цілому. Тренерська робота плюс підтримка батьків дорівнює великі досягнення.

   Якщо ж говорити про моїх хлопців, то це – дуже перспективні, юні спортсмени з великим потенціалом. Чимало нагород, медалей та відзнак здобувають на змаганнях різного рівня. Напевне, одним з найяскравіших моментів є чемпіонат, де брало участь 7 вихованців і як результат отримали 7 медалей. Багато можна розповідати про різнорівневі чемпіонати. До прикладу на чемпіонаті області в лютому 2016 року  взяли участь 6 хлопців, серед яких 3 отримали золоті медалі. На міжнародному турнірі в м. Сарни 28 травня мирненські борці показали чудовий результат: І місце: Ковальчук Дмитро, ІІ місце: Оліфер Антон, ІІІ місце: Українець Максим. На чемпіонаті України, що проходи 11-12 березня в м. Жмеринка (Вінницька область) 2 спортсменів з с.Мирного і здобули такі результати:Ковальчук Дмитро14 місце, Оліфер Антон – 12 місце. Серед вихованців секції є чемпіони області Українець Максим, Ковальчук Дмитро, Романович Олексій, кандидат в майстри спорту Роман Яцутик.

Багато підкорених турнірів, чемпіонатів, змагань. Але ми не збираємось зупинятись на досягнутому, в планах – робота над вихованням майбутнього чемпіона світу. Ось уявіть чемпіон світу в Мирному! Яка ж приємна сенсація»!

 
Дмитре Володимировичу, щоб ви порадили людям, які хочуть займатись греко-римською боротьбою? 

 

«Найголовніше  бажання займатись та працелюбність, і тоді все вийде».
 
 
Нам вдалось поспілкуватись з вихованцями секції. В яких  поцікавились чому вони обрали греко-римську боротьбу, що їх найбільше приваблює в заняттях,  запитали про здобутки юних спортсменів.
 

 

Олексій Романович: «Так як в нашому селі більше не було ніяких спортивних секцій, я вирішив займатись боротьбою. Найбільше в заннятях подобалась робота тренера. Він дуже хороша людина, до кожного в нього свій підхід, дуже чітко пояснює як правильно виконати певний прийом. Маю 12 медалей та 6 кубків. В майбутньому хочу пов’язати своє життя з спортом, планую вступати до РДГУ і навчатись на тренера».
 

 Максим Демчук: «Як тільки зявилась секція, мені одразу захотілось дізнатись, що це за заняття. От спробував, сподобалось і вирішив постійно займатися. Мені подобаються заняття тим, що ми можемо підтримати фізичну форму, дізнаємося багато прийомів які знадобляться нам  в житті, також подобається те, що тренер нас возить на змагання, де я можу проявити свої вміння боротися, по різних точках україни) На даний момент маю 35 грамот, 30 медалей і 5 кубків».

 

Поділились враженнями і батьки вихованців: Людмила Демчук й Людмила Українець.
 
Людмила Українець: «Я відправила свого сина на заняття з метою оздоровлення. Щоб він удосконалив свою фізичну форму і міг в майбутньому постояти сам за себе. Я побачила, що дитині це цікаво і приносить велике задоволення. Звичайно, як і будь-яка мама хвилювалась за здоровя сина, оскільки боротьба – це часті травми, синці.
 

Проте поговоривши з тренером, побачивши тренування на власні очі зрозуміла, що це корисно і це гартує характер та силу волі. Тренер  для наших дітей як другий батько. Постійно хвилюється, запитує як справи, бувало, що й з навчанням допомагав, математику підтягував. Його праця просто неоціненна, це не просто шестигодинний робочий день, а  й заняття поза роботою. Дмитро Володимирович – людина, яка заради дітей готова на все. Він постійно ініціює поїздки на різні турніри, чемпіонати, шукає спонсорів, готує подарунки, шукає місця відпочинку. Його родзинкою є те, що він знаходить індивідуальний підхід до кожного. Коли Максим приходить з тренувань, змушу мене з ним займатись, побігати, а на чоловікові й дочці відпрацьовує прийоми.(Сміється).Тренер від Бога, діти буквально мчать на тренування. Бо кожне заняття – це щось нове»!

 

 
Людмила Демчук: «Я спочатку була проти того, щоб Максим займався боротьбою, бо мав проблеми із здоров’ям. Потім поспілкувавшись з тренером, погодилась, адже він розробив  індивідуальну програму занять для Максима.  Тренер наших юних спортсменів – людина, яка живе своєю професією. Він стільки робить для наших дітей, і зал, в якому проводяться тренування, і пошук спонсорів і постійні призи-заохочення. Коли в когось день народження, завжди дарує подарунок і діти п’ють чай з смаколиками.
 

Був момент, коли Максим зламав руку прямо на змаганнях, тренер одразу викликав швидку і поїхав з ним до лікарні, згодом постійно дзвонив і запитував як син себе почуває. Важливим у тренуваннях Дмитра Володимировича є дисципліна. Якщо під час заняття хтось «проштрафився», той зразу маєш  відповісти за це. Макс став дисциплінованішим. І постійно рветься і хоче займатись, от заняття на 17.00,  а о 16.30 Максим вже вибігає на тренування. Ми всім батьківським колективом дякуємо за величезну роботу Дмитрові Володимировичу».

 

 Підсумовуючи варто відзначити, що заняття спортом корисні й необхідні для повноцінного розвитку дітей, підлітків та молоді. Безумовно, це пов`язано з певним рядом складнощів, наприклад, вибір спортивної секції, віддаленість від будинку, екіпірування, тренування, знову ж таки – страх батьків за свою дитину, небезпека травм. Але ж всі ці проблеми можна вирішити, і в результаті отримати безліч позитивних моментів: дитина буде перебувати в хорошій фізичній формі; матиме заняття до душі; розширить коло спілкування; знайде однодумців.До того ж, можна займатися спортом разом з дитиною, всією родиною – це до всього іншого ще більше зблизить усіх членів сім`ї.Зараз кожна людина може вибрати собі спорт до душі.
А який вид спорту оберете ви?
 
Марина ЗАХАРЧУК